Напруженість між США та Іраном нещодавно знову загострилася, поставивши безпеку морського транспорту та глобальні енергетичні ринки в центр міжнародної уваги. Оскільки американські військові продовжують завдавати ударів по таких цілях, як іранські нафтові танкери, Іран розпочав дії у відповідь, значно посиливши протистояння через морські судноплавні шляхи. Для зовнішньоторговельних підприємств, які залежать від міжнародних перевезень, вплив цього конфлікту може виходити далеко за межі цін на енергоносії.
9 числа (за місцевим часом) Іран заявив, що вжив контр-заходів після нещодавніх атак США на іранські судна, стверджуючи, що завдав ударів по численним цілям, зокрема військовим кораблям і нафтовим танкерам США. Однак згодом США заперечили, що будь-який з їхніх кораблів зазнав нападу з боку Ірану. Незважаючи на значні розбіжності між розрахунками обох сторін, безсумнівно, ризики судноплавства в Перській затоці та Ормузькій протоці зростають далі.
Варто зазначити, що Ормузька протока є життєво важливим глобальним енергетичним транспортним коридором; якщо напруга збережеться, це може вплинути на міжнародні витрати на транспортування сирої нафти, продуктів переробки нафти та відповідних хімічних речовин. Нещодавно ціна на нафту марки Brent ненадовго перевищила 100 доларів за барель, що знову викликало занепокоєння ринку щодо перебоїв з поставками.
Тим часом президент США Трамп заявив, що очікує, що конфлікт між США та Іраном завершиться після проміжних виборів у США в листопаді. Однак наразі в уряді США немає консенсусу щодо тривалості конфлікту, а це означає, що ринок навряд чи позбудеться невизначеності в короткостроковій перспективі.
З точки зору енергетичного ринку, Управління енергетичної інформації США (EIA) підвищило свої прогнози цін на нафту на цей і наступний рік. Дані показують, що цього року глобальні запаси нафти впали приблизно на 400 мільйонів барелів; обмежені поставки з Близького Сходу продовжують посилювати тиск запасів на світовому енергетичному ринку.
Для підприємств міжнародної торгівлі головною проблемою зараз є ланцюгова реакція, пов’язана зі зростанням цін на нафту, витратами на доставку, затримками графіків і ризиками в ланцюжку поставок. Компанії, які займаються виробництвом нафтохімії, пластмас, машин, автозапчастин та інших товарів із високими транспортними витратами, зокрема, повинні уважно стежити за цінами на сировину та змінами в міжнародних маршрутах доставки, завчасно оцінюючи терміни транспортування та витрати на закупівлі.
У короткостроковій перспективі ситуація між США та Іраном залишатиметься ключовою змінною, що впливатиме на глобальні енергетичні та міжнародні ринки логістики. У разі подальшої ескалації регіонального конфлікту міжнародним торговельним підприємствам, можливо, доведеться підготуватися до вищих транспортних витрат і більш тривалого часу доставки.
